Наказ моз україни Торгова назва - gozda.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1страница 2
Наказ моз україни Торгова назва - страница №1/2


Наказ МОЗ України

Торгова назва

Лікарська форма

Заявник
Виробник

Попередня редакція відповідних розділів інструкції


Зміни щодо безпеки застосування внесені відповідним наказом МОЗ


Наказ МОЗ України від 23 травня 2011 р. № 305


АЛЬТРОЦИН-S

таблетки, вкриті оболонкою, по 250 мг № 10 (10х1), № 100 (10х10) UA/4191/01/01 таблетки, вкриті оболонкою, по 500 мг № 10 (10х1), № 100 (10х10) UA/4191/01/02 таблетки, вкриті оболонкою, по 250 мг in bulk № 5000 у банках UA/4192/01/01 таблетки, вкриті оболонкою, по 500 мг in bulk № 5000 у банках UA/4192/01/02

Алємбік Фармас'ютікелс Лімітед Індія

Побічна дія. Диспептичні розлади (нудота, блювання, дискомфорт в епігастрії), порушення функції печінки, судоми, галюцинації, запаморочення, оборотне зниження слуху, шлуночкова тахікардія, подовження інтервалу QT. Під час тривалого або повторного лікування можлива вірогідність поширення нечутливих до препарату бактерій або грибків. Якщо з'являється така інфекція, прийом препарату слід припинити і почати відповідне лікування.
Протипоказання. Гіперчутливість до еритроміцину або будь-якого компоненту препарату, захворювання печінки.

Особливості застосування. З обережністю призначати хворим з порушеною функцією печінки.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Потенціює ефекти та токсичність антигістамінних препаратів, алкалоїдів ріжків, теофіліну та бензодіазепінів, дигоксину, антикоагулянтів непрямої дії, карбамазепіну, циклоспорину, гексобарбіталу, фенітоїну, алфентанілу, дизопіраміду, ловастатину та бромокриптину.


Протипоказання.

Гіперчутливість до еритроміцину або до будь-якого компонента препарату, тяжка печінкова недостатність. Одночасне застосування з ліками, зазначеними у відповідному розділі цієї інструкції – терфенадином, астемізолом, пімозидом або цизапридом, ерготаміном та дигідроерготаміном.


Побічні реакції.

З боку травного тракту: нудота, блювання, біль в епігастрії, діарея, анорексія; рідко – псевдомембранозний коліт, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення рівня «печінкових» ферментів в сироватці крові, гепатоцелюлярний або холестатичний гепатит, холестатична жовтяниця.

З боку органів чуття: зниження слуху та/або шум у вухах, який зникає після відміни препарату. Були окремі повідомлення про оборотну втрату слуху у пацієнтів з нирковою недостатністю, які отримували високі дози еритроміцину (понад 4 г/добу).

З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT на ЕКГ; рідко – шлуночкові аритмії, у тому числі шлуночкові тахікардія та аритмія типу torsades de pointes.

З боку нервової системи: вкрай рідко такі реакції як сплутаність свідомості, галюцинації, судоми, запаморочення, однак їх причинно-наслідковий зв’язок не встановлено.

Алергічні реакції: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, анафілактичний шок; дуже рідко – мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Інші: погіршення перебігу міастенії; ефекти, зумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз порожнини рота, кандидоз піхви.
Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності застосування препарату можливе тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

За необхідності призначення препарату у період лактації необхідно вирішити питання про припинення годування груддю.
Діти.

Застосовують дітям віком від 3 років (у даній лікарській формі).


Особливості застосування.

При застосуванні препаратів еритроміцину повідомлялося про порушення функції печінки, включаючи підвищення рівня «печінкових» ферментів у сироватці крові, гепатоцелюлярний та/або холестатичний гепатит з/без жовтяниці. Еритроміцин виводиться головним чином печінкою, тому слід з обережністю призначати його пацієнтам із порушенням печінкової функції, з жовтяницею в анамнезі або пацієнтам, які лікуються потенційно гепатотоксичними ліками. Під час тривалого лікування препаратом або при прийомі великих доз необхідно контролювати функцію печінки.

Про внесення змін до наказу >>
03. 07. 2012 № 158 Київ Про внесення змін до наказу Державного експертного центру МОЗ № 97 від 20.08.2010 Згідно Закону України «Про ціни та ціноутворення», Методики обліку, калькулювання та планування собівартості науково-експертних робіт у ДП «Державний експертний центр МОЗ України», яка затверджена МОЗ України від 20.09.2005р., а також з урахуванням індексів інфляції та у зв’язку із збільшенням чисельності працівників Центру Наказую: Викласти Додаток № 1 до наказу № 97 від 20.08.2010 «Про затвердження розцінок вартості послуг, що надаються Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» в новій редакції (додається). Вартість послуг з проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, а також експертизи матеріалів щодо можливості включення лікарського засобу до державного формуляра лікарських засобів, у затвердженій п.1 цього наказу редакції, ввести в дію з 09.07.2012. В.о головного бухгалтера Дрягінії О.А. забезпечити неухильне виконання цього наказу. Начальнику загального відділу Клімановії І.В. довести даний наказ до керівників відповідних підрозділів. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. Генеральний директор М.М. Нестерчук ПОГОДЖЕНО: Заступник генерального директора З питань економіки та фінансів М.О. Востріков В.о. головного бухгалтера О.А. Дрягіна В.о. заступника директора Департаменту економіки та фінансів В.А. Федорчук Заступник директора Департаменту нормативно-правового забезпечення та міжнародних зв’язків А.В. Ліпухін ______________________ №_____________________ Київ Про доповнення до наказу державного підприємства «Державний фармакологічний центр» МОЗ України від 20.08.2010 № 97 З метою приведення розпорядчих актів державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» у відповідність до вимог наказу МОЗ України від 07.10.2010 року № 188-О «Про реорганізацію державних підприємств» (із змінами, внесеними наказом МОЗ України від 20.10.2010 № 207-О)

При лікуванні сифілісу у вагітних необхідно враховувати, що у плода препарат не досягає терапевтичних концентрацій, тому після народження дитини слід призначати пеніцилін немовлятам, матері яких застосовували еритроміцин.

У тяжких хворих, які приймають одночасно з еритроміцином ловастатин, спостерігалися випадки рабдоміолізу з/без ниркової недостатності. Тому при необхідності призначення комбінованого лікування ловастатином або іншими інгібіторами ГАМК-КoA редуктази та еритроміцином необхідно ретельно оцінювати співвідношення користь/ризик, спостерігати за появою таких симптомів як біль у м’язах, слабкість, та контролювати рівні креатинкінази та трансаміназ у сироватці крові.

Лікування антибактеріальними препаратами призводить до порушення нормальної флори товстого кишечнику та може спричинити надмірний ріст резистентних штамів Clostridium difficile, токсини яких є основною причиною виникнення псевдомембранозного коліту. Псевдомембранозний коліт виникає як безпосередньо під час прийому препарату, так і протягом 2-х місяців після закінчення антибактеріальної терапії. Про випадки розвитку псевдомембранозного коліту від легкої форми до такої, що становить загрозу для життя, повідомлялося при застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів. Тому важливо враховувати можливість псевдомембранозного коліту у пацієнтів з діареєю після прийому антибактеріальних препаратів. У легких випадках зазвичай достатньо відмінити препарат, у тяжких – слід призначити метронідазол або ванкоміцин. Протипоказаний прийом засобів, що уповільнюють перистальтику кишечнику.

При застосуванні препарату доцільно визначати збудника захворювання для зменшення ризику розвитку стійких форм бактерій. Але лікування еритроміцином можна розпочинати до проведення антибіотикограми, після одержання якої слід продовжити лікування або провести відповідну заміну препарату.

ЗАТВЕРДЖЕНО >>
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства культури і туризму України 11.09.2007 N 111/55 ЗАРЕЄСТРОВАНО в Міністерстві юстиції України 28.09.2007 за N 1123/14390 ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ провадження туроператорської та турагентської діяльності 1. Загальні положення Ці Ліцензійні умови розроблені відповідно до Законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про туризм", "Про захист прав споживачів", постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування", постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 N 756 "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності". Ці Ліцензійні умови є обов’язковими для виконання суб’єктами господарювання незалежно від організаційно-правових форм та форм власності, які провадять туроператорську та турагентську діяльність і отримали відповідну ліцензію. 1.1. У цих Ліцензійних умовах терміни вживаються у такому значенні: Ліцензіат - суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження туроператорської та турагентської діяльності (далі - туроператор і турагент). Туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно з чинним законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. Туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно з чинним законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність. Міжнародний туризм: в’їзний туризм - подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території; виїзний туризм - подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни. Внутрішній туризм - подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.

У пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю, у пацієнтів літнього віку з огляду на вікові зміни функції печінки та/або нирок підвищується ризик розвитку ототоксичного ефекту.

У пацієнтів літнього віку підвищується ризик розвитку аритмій на типом torsades de pointes при лікуванні еритроміцином; посилюється ефект антикоагуляційної терапії при сумісному застосуванні з еритроміцином.

Через ризик розвитку таких побічних реакцій як подовження інтервалу QT на ЕКГ, розвиток шлуночкових аритмій, у тому числі шлуночкової тахікардії та аритмії за типом torsades de pointes препарат з обережністю призначають пацієнтам з аритміями в анамнезі.

Необхідно проводити контроль за пацієнтами з бронхіальною астмою, які приймають теофілін та еритроміцин, у тому числі оцінювати рівень теофіліну в крові для уникнення інтоксикації.

Препарат може підсилювати симптоми захворювання у хворих на myasthenia gravis.

Тривале або повторне застосування еритроміцину, як і інших антибактеріальних препаратів, може призводити до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів, зокрема грибків. Якщо у процесі лікування розвивається суперінфекція, прийом еритроміцину необхідно припинити та застосовувати відповідні заходи.

Препарат може спотворювати результати визначення рівня катехоламінів у сечі, проведених флюорометричним методом.

Препарати, що підвищують кислотність шлункового соку і кислі напої, інактивують еритроміцин. Еритроміцин не можна запивати молоком і молочними продуктами.


Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Немає посилань на те, що еритроміцин може негативно впливати на психомоторні реакції у водіїв і людей, які працюють з технікою.

Зразок заповненої заяви про призначення усіх видів допомоги >>
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 22.07.2003 № 205 Заповнюється: заявником/уповноваженим представником cім'ї /власником, співвласником (наймачем) житла До органу праці та соціального захисту населення ____Солом’янського району м. Києва_______________________________________________ від _____Колеснікової Юліани Валеріївни____________________________________________________________ проживаю (зареєстрований) за адресою:__м. Київ, вул. Вінницька, б.3 кв.3_______________________ _____________________________________________контактний телефон ___243-02-08___________________ Відсоток: ______% Користуюсь пільгами з оплати житлово-комунальних послуг (категорія) _____________________________________________________________ паспорт: серія СО № 132578 виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві________________ ________________________________________________ "___01__"______10__________2000_р. і №__________________ дентифікаційний №___2901922547__________________ ЗАЯВА Про призначення усіх видів соціальної допомоги Прошу призначити (перерахувати) Призначити Перерахувати уперше повторно Державну допомогу сім'ям з дітьми, а саме: допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами


Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Протипоказано сумісне застосування еритроміцину з:



астемізолом або терфенадином, цисапридом, пімозидом підвищується ризик розвитку кардіотоксичності: подовження інтервалу QT, тяжких порушень серцевого ритму, в тому числі аритмій за типом torsades de pointes, зупинки серця;

ерготаміном або дигідроерготаміном – можливі реакції гострої токсичності зі спазмом судин, дизестезією (еритроміцин пригнічує метаболізм ерготаміну та дигідроерготаміну, посилюючи пов'язаний з ерготаміном спазм судин).

Біотрансформація еритроміцину відбувається головним чином у печінці за участю системи цитохрому Р450. Еритроміцин унаслідок впливу на активність цитохрому Р450 взаємодіє з наступними препаратами:

підвищує концентрацію теофіліну, амінофіліну, кофеїну у сироватці крові, чим підвищує їх токсичність – необхідне зниження доз цих препаратів та контроль їх концентрації у сироватці крові;

підвищує абсорбцію дигоксину і концентрацію його у сироватці крові;

підвищує концентрацію циклоспорину і підсилює його нефротоксичність;

здатний знижувати печінковий метаболізм карбамазепіну, що дозволяє знижувати дозу карбамазепіну до 50 % при одночасному застосуванні препаратів;

підвищує концентрацію та підсилює токсичність фенітоїну, альфентанілу, метилпреднізолону, бензодіазепінів (таких як триазолам, алпразолам), гексобарбіталу, вальпроєвої кислоти, такролімусу, рифабутину, зопіклону – необхідна корекція доз цих препаратів;

з дизопірамідом, хінідином, прокаїнамідом може подовжувати інтервал QT або спричиняти шлуночкову тахікардію;

з пероральними контрацептивами – збільшує ризик їх гепатотоксичності;

з антикоагулянтами (варфарин, ацетокумарол) посилює їх ефекти, які більше виражені у людей літнього віку. Тому слід постійно контролювати протромбіновий час;

підвищує концентрацію в крові інгібіторів ГАМК-КoA редуктази (наприклад, ловастатину, симвастатину) – зростає ризик рабдоміолізу, який зазвичай може розвинутись після закінчення лікування еритроміцином;

посилює системну дію силденафілу (віагри) – необхідне зменшення дози силденафілу;

сповільнює елімінацію та посилює ефект блокаторів кальцієвих каналів, таких як фелодипін, верапаміл. Були повідомлення про виникнення гіпотензії, брадиаритмії, лактатацидозу при одночасному прийомі їх з еритроміцином.

Дія препарату посилюється у поєднанні з сульфаніламідами, тетрацикліном, стрептоміцином.

Начальник управління >>
ВАЛКІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ Н А К А З 10.01.2012 № 2 м. Валки Про організацію особистого прийому громадян Відповідно до статті 22 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР, керуючись ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та з метою належної організації особистого прийому громадян начальником управління 1. Затвердити Порядок організації та проведення особистого прийому громадян в управлінні (додається). 2. Затвердити графік особистого прийому громадян в управлінні агропромислового розвитку (додаток № 1). 3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. Начальник управління агропромислового розвитку М.Д.Редько ЗАТВЕРДЖЕНО наказом начальника управління агропромислового розвитку 10.01.12 № 2 П О Р Я Д О К організації та проведення особистого прийому громадян по управлінню агропромислового розвитку 1. Загальні положення 1.1. Цей Порядок регулює питання проведення особистого прийому громадян начальником управління агропромислового розвитку (далі - управління). 1.2. Основними завданнями посадової особи, яка здійснює прийом, є: - реалізація положень Закону України «Про звернення громадян», Указу Президента України від 07.02.2008 №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування»; - сприяння у вирішенні проблемних питань, з якими звертаються громадяни до управління, відповідно до чинного законодавства. 1.3. Прийом громадян в управлінні, відповідно до затвердженого графіку особистого прийому громадян (далі Графік) (додаток № 1). Вхід до управління без оформлення перепусток, але при наявності документа, що засвідчує особу. 2. Організація особистого прийому громадян

Повідомлялось про токсичність колхіцину при взаємодії з еритроміцином.

Не можна застосовувати разом із лінкоміцином, кліндаміцином і хлорамфеніколом (антагонізм), з препаратами, що підвищують кислотність шлункового соку, а також з кислими напоями, оскільки вони інактивують еритроміцин.

Препарат може впливати на результати визначення рівня катехоламінів у сечі, проведеним флюорометричним методом.


Наказ МОЗ України від 23 травня 2011 р. № 305


ВІКАЇР®

таблетки № 10 у стрипах; № 10, № 20 (10х2) у блістерах UA/4946/01/01

АТ "Галичфарм Україна, м. Львів АТ "Галичфарм"

Україна, м. Львів;

ВАТ "Київмедпрепарат",

Україна, м. Київ



Побічна дія. У поодиноких випадках може спостерігатися збільшення частоти випорожнень, які припиняються при зменшенні дози. Головний біль, набряк ясен та повік, пігментація на язику, нудота, блювання, гемоглобінемія.

Протипоказання. Хронічні і запальні процеси в кишечнику і жовчному міхурі. Підвищена чутливість до окремих компонентів. Діти до 7 років. Вагітність, лактація.
Особливості застосування. При лікуванні препаратом необхідно контролювати стан функції нирок та концентрацію вісмуту в крові і сечі. Препарат не слід застосовувати при вагітності, на час лікування припиняють годування груддю. Кал при прийомі таблеток Вікаїр® має темний колір.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При вживанні препарату зменшується резорбтивна дія тетрациклінів, оскільки при взаємодії тетрациклінів з препаратами, що містять катіони магнію, утворюються комплекси, які погано всмоктуються. Під час лікування препаратом не слід приймати препарати, що містять вісмут, для запобігання ризику зростання вмісту речовини в крові. Препарат зменшує всмоктування похідних кумарину. Не дозволяється вживати одночасно з препаратами, які пригнічують секрецію.


Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Хронічні і запальні процеси кишечнику та жовчного міхура; гіпоацидний гастрит; шлунково-кишкові кровотечі; виражені порушення функції нирок; гострі пропасні стани.
Належні заходи безпеки при застосуванні. Під час лікування слід дотримуватись дієти.

При лікуванні препаратом необхідно контролювати функцію нирок і концентрацію вісмуту в крові та сечі. Кал при прийомі таблеток має темно-зелений або чорний колір.

Типові навчальні плани початкової школи >>
НАКАЗ м. Київ 10.06. 2011 № 572 Про Типові навчальні плани початкової школи На виконання Закону України "Про загальну середню освіту" з метою впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. № 462 "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти", на виконання наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 11.05.2011 № 430 "Про виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462" НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Типові навчальні плани початкової школи (далі – Типові навчальні плани) з українською мовою навчання (додатки 1, 2,), початкової школи з навчанням російською, іншою мовою національної меншини (додаток 3), спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 4, 5) та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу (додатки 6, 7). 2. Ввести їх в дію поетапно: - у 1-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2012/2013 навчального року; - у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/2014 навчального року; - у 3-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/2015 навчального року; - у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/2016 навчального року. 3. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечити необхідні умови щодо поетапної реалізації Типових навчальних планів початкової школи. 4. Із введенням в дію затверджених Типових навчальних планів початкової школи визнати такими, що втратили чинність накази Міністерства освіти і науки України: від 29.11.2005 № 682 "Про Типові навчальні плани початкової школи"; від 13.05.2005 № 291 "Про затвердження Типових навчальних планів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу": - у 1-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2012/2013 навчального року; - у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/2014 навчального року; - у 3-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/2015 навчального року; - у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/2016 навчального року. 5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. Заступник Міністра Б. М. Жебровський Типові навчальні плани початкової школи

Препарат рекомендується приймати за 2 години до або після застосування інших лікарських засобів.
Особливі застереження.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Не слід застосовувати Вікаїр® у період вагітності. В період годування груддю застосування препарату необхідно припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. На сьогодні інформації про несприятливий вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами немає.
Діти. Досвіду застосування дітям немає.

Побічні ефекти.

Порушення з боку травного тракту: почастішання випорожнення, яке припиняється при зменшенні дози, нудота, блювання, пігментація на язиці;

порушення з боку центральної нервової системи: головний біль;

порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: гемоглобінемія;

загальні розлади: набряк ясен і повік;

інші: алергічні реакції.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. При застосуванні препарату зменшується резорбтивна дія тетрациклінів, оскільки при взаємодії тетрациклінів з препаратами, що містять катіони магнію, утворюються комплекси, що погано всмоктуються.

Під час лікування Вікаїром® не слід приймати інші препарати, які містять вісмут, для запобігання ризику зростання вмісту вісмуту в крові.

Дата, реєстр. номер ІІТЗО >>
щодо проходження рукописів на гриф МОН України у жовтні 2009 р. № Дата, реєстр. номер ІІТЗО Назва підручника Автор(и) ВНЗ або видавництво Рецензенти (відкрита рецензія): вч.зв., ВНЗ Закрита рецензія (коли направлено/ отримано, позитивний/ негативний висновок) Висновок НМК МОН (коли направлено/ отримано, позитивний/ негативний висновок) Відомості про надання/ не надання грифа МОН (№ і дата листа МОН) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1.4/17-Г-1961 від 06.10.09 Підручник «Облік видів економічної діяльності» Гура Н.О. Видавництво «Знання» (м. Київ) Моторина Т.М.- доцент, КНУ імені Тараса Шевченка; Шевчук В.О.- професор, Держ. академія статистики, обліку та аудиту; Ловінська Л.Г.- професор, КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Ткаченко Н.М- проф., Нац. ун-т харчових технологій Лист ІІТЗО від 13.10.09 (рецензія доопрац.) НМК з економіки і підприємни-цтва (висновок позитивний) ГРИФ Лист № 1/11-3062 від 13.04.10

Не слід одночасно застосовувати з алкалоїдами, глікозидами, ферментними препаратами та антибіотиками.

Препарат зменшує всмоктування похідних кумарину.

Можливе зменшення всмоктування інших лікарських засобів, які застосовуються разом з Вікаїром®. Тому проміжок часу між прийомами препаратів повинен становити не менше 2 годин.


Наказ МОЗ України від 23 травня 2011 р. № 305


ДИФЕНІН®

таблетки по 0,117 г № 10 у контурних безчарункових упаковках; № 10, № 10 (10х1), № 60 (10х6) у блістерах UA/4523/01/01

ПАТ "Київський вітамінний завод" Україна, м. Київ

Протипоказання. Підвищена чутливість до гідантоїнових протисудомних засобів. Синдром Адамс-Стокса, AV-блокада II-III ступенів, синоатріальна блокада, синусна брадикардія; серцева, печінкова або ниркова недостатність, кахексія, порфірія.
Застереження при застосуванні.

Перед початком лікування порадьтеся з лікарем!

Під час лікування препаратом необхідно дотримуватись дозування і тривалості курсу прийому, призначених лікарем.

При використанні препарату для лікування дітей у період росту підвищується ризик розвитку побічних ефектів з боку сполучної тканини.

Під час лікування спостерігається затримка швидкості психомоторних реакцій. Це необхідно враховувати особам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Під час лікування Дифеніном® не рекомендується вживати алкоголь.
Взаємодія з лікарськими засобами.

Якщо Ви приймаєте будь-які інші лікарські засоби, обов'язково проконсультуйтеся з лікарем щодо можливості застосування препарату.

Застосування Дифеніну® на фоні прийому препаратів, що пригнічують ЦНС (центральну нервову систему), може призвести до посилення пригнічення ЦНС. Хронічний прийом алкоголю – зменшення концентрації і ефективності фенітоїну; одночасний одноразовий прийом фенітоїну і алкоголю – збільшення концентрації фенітоїну.

Застосування Дифеніну® на фоні використання лідокаїну, β-адреноблокаторів призводить до посилення кардіодепресивного ефекту.

Вальпроєва кислота – пригнічує метаболізм фенітоїну, підвищує ризик печінкової токсичності вальпроєвої кислоти, зниження концентрації вальпроєвої кислоти – моніторинг концентрації препаратів.

Аміодарон, антикоагулянти (кумаринові або індандіонові), хлорамфенікол, циметидін, ранітидин, дисульфірам, ізоніазид, фенілбутазон, сульфонаміди, флуконазол, ітраконазол, кетоконазол, міконазол, флуоксетин – збільшення концентрації і токсичності фенітоїну.

Кортикостероїди, естрогенмісткі контрацептиви, естрогени, теофілін й інші ксантини – зменшення їх концентрації і ефективності внаслідок посилення метаболізму.

При тривалому застосуванні Дифеніну® порушується всмоктування деяких діуретиків, наприклад фуросеміду, і послаблюється їх дія.

ДУБЕНСЬКЕ МІСЬКРАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ >>
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДУБЕНСЬКЕ МІСЬКРАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ Н А К А З 16 серпня 2010 року м. Дубно № 60 Про реєстрацію Дубенської міськрайонної організації „Товариства Червоного Хреста України” 16 серпня 2010 року до Дубенського міськрайонного управління юстиції надійшла заява та документи на реєстрацію Дубенської міськрайонної організації „Товариства Червоного Хреста України”. Подані документи відповідають вимогам Закону України „Про об’єднання громадян”, Закону України „Про Товариство Червоного Хреста України”, Положення про порядок легалізації об’єднань громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №140. Враховуючи викладене та на підставі ст.ст. 14, 15 Закону України „Про об’єднання громадян”, п. 7 Положення про порядок легалізації об’єднань громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №140,- НАКАЗУЮ: 1. Зареєструвати Дубенську міськрайонну організацію „Товариства Червоного Хреста України”. 2. Внести Дубенську міськрайонну організацію „Товариства Червоного Хреста України” до Реєстру об’єднань громадян. 3. Направити інформацію про Дубенську міськрайонну організацію „Товариства Червоного Хреста України” державному реєстратору виконавчого комітету Дубенської міської ради.

Сполучення Дифеніну® з препаратами наперстянки спочатку підвищує ефект, але надалі, внаслідок ферментної індукції настає зниження концентрації в крові дигіталісних глікозидів і ослаблення їх дії, при цьому особливо зменшуються токсичні ефекти наперстянки.


Особливі вказівки. Під час лікування препаратом рекомендується дієта, що задовольняє потребу організму хворого у вітаміні D, кальції, фосфорі.

Дифенін® метаболізується в печінці, тому пацієнтам з порушеннями функції печінки та особам літнього віку необхідна корекція режиму дозування.

Раптове припинення лікування Дифеніном® пацієнтів, що страждають на епілепсію, може спричинити розвиток синдрому “відміни”.
Побічні ефекти. У поодиноких випадках препарат може спричиняти порушення з боку нервової системи (сплутаність свідомості, зміна настрою, тремтіння рук, порушення координації руху, м'язова слабкість, порушення зору і мовлення, периферична невропатія); травної системи (нудота, блювання, токсичний гепатит, гіперплазія ясен, що виявляється переважно протягом перших 6 місяців лікування і починається з гінгівіту, частіше відзначається в пацієнтів віком до 23 років); системи кровотворення (тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, мегабластна анемія, хвороба Пейроні); ендокринної системи (гіпертрихоз, укрупнення рис обличчя, потовщення губ, розширення кінчика носа і нижня щелепа стає тяжчою); кістково-м'язової системи (контрактура Дюпюітрена, периферична поліартропатія, остеомаляція, рахіт). При застосуванні препарату можуть відзначатися алергічні реакції у вигляді шкірного висипання, еозинофілії, медикаментозної лімфаденопатії, пропасниці; підвищення рівня цукру в крові через пригнічення вивільнення інсуліну.

При виражених побічних явищах дозу поступово знижують або зовсім припиняють прийом препарату. Після цього побічні явища звичайно зникають.




Протипоказання. Підвищена чутливість до гідантоїнових протисудомних засобів. Серцева недостатність, синдром Адамса-Стокса, AV-блокада II-III ступеня, синоатріальна блокада, синусова брадикардія; печінкова або ниркова недостатність, кахексія, порфірія.

З обережністю: дітям з проявою рахіту, пацієнтам літнього віку, при цукровому діабеті, хронічних захворюваннях печінки і нирок, хронічному алкоголізмі.

Побічні реакції.

З боку нервової системи: запаморочення, збудження, утруднення дихання, тремор, атаксія, ністагм, порушення координації рухів, сплутаність свідомості, диплопія, безсоння, зміни настрою, сонливість, головний біль, м’язова слабкість, дизартрія; у поодиноких випадках – периферична невропатія, дискінезія (включаючи хорею, дистонію).
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ >>
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ 08.11.2013  № 1573 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України  26 листопада 2013 р. за № 2018/24550 Про затвердження нормативно- правових актів щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти в 2014 році Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 «Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти»НАКАЗУЮ: 1. Затвердити такі, що додаються: 1) Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році; 2) Положення про предметні фахові комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти; 3) Положення про апеляційну комісію Українського центру оцінювання якості освіти; 4) Положення про регламентну комісію регіонального центру оцінювання якості освіти; 5) Технічний опис сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання та інформаційної картки до сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання. 2. Українському центру оцінювання якості освіти (Зайцева І.П.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України. 3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра освіти і науки України Суліму Є.М. 4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Міністр Д.В. Табачник ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства освіти і науки України  08.11.2013 № 1573 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України  26 листопада 2013 р. за № 2018/24550 ПОРЯДОК 


З боку системи травлення: нудота, блювання, токсичний гепатит, гіперплазія ясен (частіше у хворих віком до 23 років), зниження апетиту, запор, ушкодження печінки.

З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, мегалобластна анемія. Існують повідомлення про можливий зв’язок прийому препарату з розвитком лімфаденопатії, що включає доброякісну гіперплазію лімфатичних вузлів, псевдолімфому, лімфому і хворобу Ходжкіна.

З боку кістково-м’язової системи: зміни сполучної тканини (укрупнення рис обличчя, контрактура Дюпюітрена); рідко – поліартропатія; при тривалому застосуванні (більше 10 років) – порушення кальцієво-фосфорного обміну, остеомаляція, переломи кісток.

Алергічні реакції: шкірний висип, гарячка; у поодиноких випадках – бульозний, пурпурний або ексфоліативний дерматит з гепатитом, червоний вовчак, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Дерматологічні прояви іноді супроводжуються скарлатиноподібними або кореподібними висипаннями.

З боку імунної системи: у поодиноких випадках надходили повідомлення про можливий розвиток синдрому гіперчутливості (може включати такі симптоми як артралгію, еозинофілію, лихоманку, дисфункцію печінки, лімфаденопатію або висип), вузликовий періартериїт, зміну рівнів іммуноглобулінів.

Інші: гірсутизм; рідко – втрата маси тіла; у поодиноких випадках – гіпертрихоз, хвороба Пейроні, інтерстиціальний нефрит, пневмоніт. У хворих на цукровий діабет можливе виникнення гіперглікемії.

При виражених побічних явищах дозу поступово знижують або зовсім припиняють прийом препарату.


Застосування у період вагітності або годування груддю.

При вагітності препарат необхідно призначати тільки за життєвими показаннями, коли користь лікування для матері перевищує ризик для плода.

Препарат проникає у грудне молоко у концентраціях, достатніх, щоб спричинити побічні ефекти у немовляти, тому застосування матері, яка годує груддю, протипоказане.
Діти. Препарат у даній лікарській формі застосовують дітям віком від 5 років при епілепсії. Дітям (особливо у період росту) рекомендується призначати Дифенін® у поєднанні з вітамінами D і К, тому що можливий розвиток остеопатій на зразок рахіту, гіпокальціємії, порушень згортання крові.
Особливості застосування.

Раптове припинення лікування Дифеніном® у пацієнтів, які страждають на епілепсію, може спровокувати розвиток «синдрому відміни».

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ >>
Вся робота з атестації проводилась безпосередньо у закладах освіти, де працюють педпрацівники. В основу оцінки діяльності брали виконання посадових обов’язків, результати роботи їх педагогічної діяльності шляхом проведення контрольних робіт, зрізів знань учнів, тестування і відвідування уроків, позакласних заходів. До уваги бралися також підвищення науково-методичного рівня, професіоналізм, ініціатива, творчість, загальна культура, моральні якості, відгук РМО про професійний рівень працівника, методичну діяльність, його рейтинг серед колег, батьків, учнів, а також враховувалися результати комплексних, тематичних перевірок. Для якісної організації проведення атестаційного періоду, забезпечення обізнаності щодо питань оцінки професійної діяльності педагогічних працівників, їхніх прав і обов’язків, а також прав і обов’язків членів атестаційних комісій, проведено інструктивно-методичну нараду для директорів шкіл, семінари для заступників директорів з навчально-виховної роботи, а також для вчителів. Під час цих нарад і семінарів акцентувалася увага на забезпечення системної роботи щодо порядку проведення атестації, удосконалення системи оцінки рівня професійної діяльності педагогів, забезпечення неухильного дотримання нормативно-правових засад атестаційного процесу. Для надання практичної допомоги в здійсненні атестації за установами та закладами освіти району були закріплені працівники відділу освіти. Зверталася увага на дотримання синхронності курсової перепідготовки і атестації педпрацівників. Вивчення системи роботи вчителів, які підлягають атестації, узгоджено з розділами керівництва і контролю річних планів установ та закладів освіти і планів роботи методичних об’єднань. У фахових методоб’єднаннях педагогів створювали оптимальні умови для активізації творчої діяльності педагогів, які атестуються: надавали можливість вчасно порадитися, поділитися досвідом з колегами, підготувати доповіді, повідомлення з актуальних питань методики, педагогіки, провести відкриті педагогічні заходи для колег та інше. Значна увага під час атестації приділялася молодим вчителям, тим, хто атестувався вперше. Так, набуло поширення наставництво з боку більш досвідчених учителів, проводилася робота з учителями-початківцями на базі районних методичних об’єднань, шкіл. Атестація в школах району здійснювалася за таким планом: Вивчення: рівня науково - теоретичної та методичної підготовки працівників; уміння організувати навчально-виховний процес, його ефективність; рівня навчальних досягнень учнів (контрольні зрізи знань, контрольні опитування, тестування); стану впровадження ППД та інноваційних технологій навчання; якості виконання посадових обов’язків педагогічними працівниками. Аналіз: наслідків навчальних досягнень учнів, дітей ДНЗ;

Пацієнтам, хворим на епілепсію, при необхідності раптової відміни препарату (наприклад, при розвитку алергічних реакцій або реакцій підвищеної чутливості) необхідно застосовувати протисудомні засоби, які не належать до похідних гідантоїну.

При гострій алкогольній інтоксикації концентрація дифеніну у плазмі крові може підвищуватися, при хронічному алкоголізмі – знижуватися.

У випадку недостатньої ефективності препарату рекомендується призначати інший протиепілептичний засіб.

Існують повідомлення про можливість виникнення суїцидальної поведінки чи ідей у деяких пацієнтів, які лікувалися протиепілептичними препаратами. Тому не можна виключити виникнення таких випадків і при застосуванні Дифеніну®, що потребує відповідного моніторингу з боку лікарів та близьких пацієнта за можливими ознаками або схильністю пацієнта до суїцидальної поведінки.

Підвищений рівень фенітоїну, що підтримується у плазмі крові, може викликати стани, що характеризуються делірієм, психозом або енцефалопатією або рідко – необоротною дисфункцією мозочка. Відповідно, при перших ознаках гострої токсичності рекомендується визначення рівня фенітоїну в крові. Необхідне зниження дози при надлишковому рівні препарату у крові, якщо симптоми не зникають, рекомендується припинення терапії препаратом.

Препарати звіробою не слід застосовувати під час прийому Дифеніну®, оскільки існує ризик зниження концентрації фенітоїну у плазмі крові та зниження ефективності препарату.

РОБОЧА ПРОГРАМА >>
РОБОЧА ПРОГРАМА _______Англійська мова_______ (назва навчальної дисципліни) __________7.12020101 Фармація___________________ (шифр, назва спеціальності) Факультет _______Фармацевтичний___________ Кафедра ________Мовознавства_________ Нормативні дані Форма навчання Курс Семестр Кількість годин Проміжний модульний контроль (тиждень) Підсумковий модуль по дисципліні Всього Аудиторних С П Р С Лекції Практичні заняття Лабораторні заняття Семінарські заняття Денна І І І ІІ 80 100 - - 34 46 - - - - 46 54 17 36 37 Вечірня

Повідомлялося про випадки гіперглікемії, викликані затримкою виділення інсуліну препаратом. Фенітоїн також може підвищувати рівень глюкози у хворих на діабет.

Фенітоїн метаболізується переважно в печінці, тому для пацієнтів з порушеннями її функції або пацієнтів літнього віку може знадобитися зниження дозування препарату, щоб запобігти кумуляції та токсичності.

Синдром гіперчутливості до протиепілептичних препаратів – реакція, що рідко може виникнути під час терапії протисудомними препаратами. Синдром може бути потенційно летальним та характеризуватися лихоманкою, висипом, лімфаденопатією та іншими реакціями, часто з боку печінки. Механізм синдрому невідомий. Інтервал між першим прийомом препарату та виникненням симптомів – зазвичай 2-3 тижні, надходили повідомлення про виникнення синдрому після трьох та більше місяців прийому протисудомних препаратів. До групи ризику входять чорношкірі пацієнти, пацієнти, які мають даний синдром у сімейному анамнезі та хворі з пригніченою імунною системою. При діагностованому синдромі необхідно припинити прийом препарату та забезпечити необхідну підтримуючу терапію.

Фенітоїн може спричиняти рідкісні, серйозні шкірні побічні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Реакції можуть виникнути безсимптомно, проте пацієнтів слід попереджати щодо симптомів висипу, пухирів, лихоманки або інших ознак гіперчутливості, таких як свербіж, і терміново інформувати лікаря при їх виникненні.

Фенітоїн та інші антиконвульсанти внаслідок індукції ферменту CYP450 можуть впливати на мінеральний обмін кісткової тканини опосередковано впливаючи на метаболізм вітаміну Д3. При тривалому застосуванні (більше 10 років) це може призводити до дефіциту вітаміну Д3 та підвищеному ризику остеомаляції, переломів, остеопорозу у пацієнтів, які постійно приймають препарат. У період лікування, особливо тривалого, рекомендується УФ-опромінення, а також дієта, яка задовольняє потребу організму у вітаміні Д3.

Надходили ізольовані повідомлення, що пов’язували прийом фенітоїну з загостренням порфірії, тому необхідна обережність у хворих із даним захворюванням в анамнезі.


Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

У період лікування спостерігається затримка швидкості психомоторних реакцій. Необхідно дотримуватися обережності особам, діяльність яких потребує підвищеної уваги та швидкості

психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування Дифеніну® з препаратами, що пригнічують ЦНС (центральну нервову систему), може призвести до посилення пригнічення ЦНС. Регулярне вживання алкоголю – зменшення концентрації і ефективності фенітоїну; одночасний одноразовий прийом фенітоїну і алкоголю – збільшення концентрації фенітоїну.

Дифенін® посилює токсичність та подовжує дію парацетамолу, також може посилювати токсичність хлорпромазину та інших похідних фенотіазину, сульфаніламідів.

Фолієва кислота, резерпін, рифампіцин, сукральфат, теофілін та вігабатрин можуть підвищувати рівень фенітоїну в сироватці крові.

Препарати звіробою можуть знижувати рівень фенітоїну у плазмі крові. Ефект може продовжуватись протягом 2 тижнів після відміни препаратів звіробою, що треба враховувати при застосуванні Дифеніну®.

Про затвердження Положення >>
НАКАЗ м. Київ № 407 від 20.05.2004 р. Про затвердження Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів На виконання постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл на 2001-2003 роки” від 06.05.2001 № 436 та Закону України „Про загальну середню освіту” з метою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу і оснащення навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів (додається). 2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести наказ до відома керівників місцевих органів управління освітою та керівників загальноосвітніх навчальних закладів. 3. Надрукувати Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів в „Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України”. 4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Огнев’юка В.О. Міністр В.Г.Кремень ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки України 20.05.2004 №407 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. № 730/9329 ПОЛОЖЕННЯ про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів 1 Загальні положення Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі – КІІКТ, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього і культурного середовища, яке створюється з використанням апаратно-програмних засобів інформаційно-комунікаційних технологій та інших сучасних засобів навчання. Положення визначає: 1) призначення та основні напрями роботи КІІКТ загальноосвітніх навчальних закладів; 2) порядок створення кабінету; 3) матеріально-технічне оснащення кабінету; 4) навчально-методичне забезпечення кабінету; 5) засади керування роботою. 2 Призначення та основні напрями роботи КІІКТ

Застосування Дифеніну® на фоні використання лідокаїну, β-адреноблокаторів призводить до посилення кардіодепресивного ефекту.

Карбамазепін, фенобарбітал, вальпроєва кислота, натрію вальпроат, протипухлинні препарати, деякі антациди та ципрофлоксацин можуть підвищувати або знижувати рівень фенітоїну у плазмі крові.

Аміодарон, антикоагулянти (кумаринові або індандіонові), хлорамфенікол, циметидин, ранітидин, дисульфірам, ізоніазид, фенілбутазон, сульфонаміди, флуконазол, ітраконазол, кетоконазол, міконазол, флуоксетин, хлордіазепоксид, діазепам, дилтіазем, флувоксамін, сертралін, ніфедипін, омепразол – призводять до збільшення концентрації і токсичності фенітоїну.

При одночасному застосуванні з кортикостероїдами, естрогенмісткими контрацептивами, естрогенами, протисудомними препаратами (сукцинімід, карбамазепін), циклоспорином, дакарбазином, дизопірамідом, доксицикліном, леводопою, мексилетином, хінідином, протигрибковими та протипухлинними препаратами, блокаторами кальцієвих каналів, клозапіном, кортикостероїдами, фуросемідом, ламотриджином, пароксетином, метадоном, празиквантелем, хінидином, вітаміном D, теофіліном та іншими ксантинами – зменшується їх концентрація і ефективність унаслідок посилення метаболізму.

Взаємодія фенітоїну та варфарину може бути різною, тому необхідно визначати протромбіновий час при їх комбінуванні.

Сполучення Дифеніну® з препаратами наперстянки спочатку підвищує ефект, але надалі, внаслідок ферментної індукції, настає зниження концентрації у крові дигіталісних глікозидів і ослаблення їх дії, при цьому особливо зменшуються токсичні ефекти наперстянки.

Трициклічні антидепресанти, бупропіон, галоперидол, локсапін, мапротилін, моліндон, інгібітори МАО, фенотіазини, пімозид, тіоксантени, сульфінпіразон знижують протисудомну дію Дифеніну®, тому може знадобитись корекція його дози.

Омепразол, інгібуючи ізоферменти цитохрому Р450, знижує метаболізм фенітоїну. Рифампіцин стимулює метаболізм препарату у печінці. Фенітоїн захищає бета-клітини підшлункової залози від токсичної дії стрептозоцину. Тразодон підвищує концентрацію в крові фенітоїну. При спільному призначенні з гематотоксичними засобами можливе посилення гематотоксичності.

Вплив на лабораторні показники. Фенітоїн може знижувати рівні тироксину в сироватці крові. Це також може знижувати рівні дексаметазону та метапірону у випробуваннях. Фенітоїн може підвищувати концентрацію глюкози в крові, а отже – знижувати ефект інсуліну та пероральних гіпоглікемічних засобів, зменшує комплексоутворення левотироксину з білками плазми на 15-25 %.

Фенітоїн може спричиняти підвищення рівня лужної фосфатази, гамма- глутамілтранспептидази (ГГТ).



Наказ МОЗ України від 23 травня 2011 р. № 305


КСАНТИНОЛУ НІКОТИНАТ

розчин для ін'єкцій, 150 мг/мл по 2 мл в ампулах № 10 у коробках, № 10 (10х1) у контурних чарункових упаковках UA/4963/01/01

АТ "Галичфарм"

Україна, м. Львів




Побічна дія. Можливі запаморочення, нудота, відчуття жару, поколювання та гіперемія шкіри у верхній частині тіла, особливо шиї та голови. Ці симптоми минають через 10 - 20 хв і не потребують спеціального лікування. У поодиноких випадках – діарея, анорексія, біль у животі, уртикарні висипання, ангіоневротичний набряк.

Протипоказання. Застосування ксантинолу нікотинату протипоказано при серцевій недостатності IIБ - III ступенів, гострому інфаркті міокарда, стенозі лівого передсердно-шлуночкового отвору, гострій геморагії, вагітності, виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення.

Особливості застосування. З обережністю призначають при лабільному артеріальному тиску. Препарат несумісний з алкоголем і кавою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Щоб уникнути різкого зниження артеріального тиску, препарат не можна призначати у комплексі зі строфантином та гіпотензивними засобами (бета-адреноблокаторами, алкалоїдами ріжок, альфа-адреноблокаторами, симпатоміметиками, гангліоблокаторами).

Протипоказання.

– Підвищена чутливість до компонентів препарату, а також до теофіліну та нікотинової кислоти;

– серцева недостатність II-III ступеня;

– гострий інфаркт міокарда;

– гостра ниркова недостатність;

– стеноз лівого передсердно-шлуночкового клапана;

– гострі геморагії;

– виразка шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії загострення;

– глаукома;

– період вагітності або годування груддю;

– дитячий вік.

Побічні реакції.

Реакції гіперчутливості: шкірні висипання (уртикарні, еритематозно-папульозні), свербіж, відчуття жару, поколювання, гіперемія шкіри у верхній частині тіла, особливо шиї та голови, у поодиноких випадках – ангіоневротичний набряк;

з боку центральної та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення;

ці симптоми, як правило, минають через 10-20 хвилин і не потребують спеціального лікування;



з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, анорексія, біль у животі, нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ та лужної фосфатази;

з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, помірна тахікардія, у поодиноких випадках можливе провокування нападів стенокардії, порушень серцевого ритму, розвитку синдрому обкрадання;

з боку ендокринної системи: при тривалому застосуванні високих доз – зниження толерантності до глюкози;

інші: загальна слабкість, гіперурикемія.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат не призначають у період вагітності або годування груддю.
Діти. Досвід застосування дітям відсутній.
Особливості застосування. З обережністю призначають при лабільному артеріальному тиску.

При необхідності одночасного застосування серцевих глікозидів з метою запобігання розвитку брадикардії та аритмії лікування слід проводити під контролем електрокардіографії.

Обережно призначають хворим з артеріальною гіпертензією або лабільним артеріальним тиском при одночасному призначені гіпотензивних препаратів або серцевих глікозидів – через можливий ризик значного зниження артеріального тиску та/або розвитку аритмії.

Внаслідок можливого підвищення рівня трансаміназ і лужної фосфатази при тривалому застосуванні Ксантинолу нікотинату необхідна обережність при його призначенні хворим з печінковою або нирковою недостатністю.

У хворих на цукровий діабет необхідно частіше визначати рівень глюкози в крові. При тривалому застосуванні великих доз препарату можлива зміна толерантності до глюкози, зміна біохімічних показників крові, що потребує відміни препарату.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, враховуючи можливість розвитку запаморочення.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Щоб уникнути різкого зниження артеріального тиску, препарат не можна призначати у комплексі з гіпотензивними засобами (бета-адреноблокаторами, альфа-адреноблокаторами, симпатолітиками, гангліоблокаторами, алкалоїдами ріжків). При сумісному застосуванні зі строфантином та іншими серцевими глікозидами можливе виникнення брадикардії та аритмій. Препарат також не сумісний с інгібіторами МАО, алкоголем та кавою. Підсилює антикоагулянтний ефект гепарину, стрептокінази, фібринолізину.


Наказ МОЗ України від 23 травня 2011 р. № 305


ФОСФОЛІП

капсули по 350 мг № 30 (10х3) у блістерах UA/3786/01/01

Українсько-індійське ТОВ "Медична компанія "Магадфарм" Україна, м. Дніпропетровськ Джельтек Пвт. Лтд. Індія

Побічна дія. В окремих випадках при застосуванні Фосфоліпу може виникнути нудота і пронос.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Внутрішньопечінковий холестаз. Діти до 15 років.

Особливості застосування.

Вагітність і лактація.

Жінкам у періоди вагітності та лактації препарат призначають тільки у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Фосфоліп не впливає на здатність керувати транспортними засобами або механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Дані про несумісність або взаємодію Фосфоліпу з іншими лікарськими засобами відсутні.


Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Внутрішньопечінковий холестаз.


Особливі застереження.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності та годування груддю препарат застосовують тільки у разі, коли, на думку лікаря, очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.



Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Фосфоліп не впливає на здатність керувати транспортними засобами або механізмами.



Діти.

Протипоказаний дітям віком до 15 років.



Побічні ефекти.

В окремих випадках при застосуванні Фосфоліпу можуть виникнути шлунково-кишкові розлади: нудота і пронос, дискомфорт у ділянці шлунка.

Можливі алергічні реакції, шкірні висипання, відчуття свербежу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дані про несумісність або взаємодію Фосфоліпу з іншими лікарськими засобами відсутні



Наказ МОЗ України від 23 травня 2011 р. № 305


СЕРОКВЕЛЬ XR

таблетки пролонгованої дії по 50 мг № 60 UA/2535/02/01 таблетки пролонгованої дії по 200 мг № 60 UA/2535/02/02 таблетки пролонгованої дії по 300 мг № 60 UA/2535/02/03 таблетки пролонгованої дії по 400 мг № 60 UA/2535/02/04

Астра Зенека ЮК Лімітед Великобританія

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату.



Супутнє застосування інгібіторів цитохрому P450 3A4, таких як інгібітори ВІЛ-протеази, азольні протигрибкові засоби, еритроміцин, кларитроміцин та нефазодон.
Побічні реакції.

При прийомі кветіапіну найчастіше повідомлялося про такі небажані реакції: сонливість, запаморочення, сухість у роті, астенія легкого ступеня, запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія та диспепсія.


Як і при лікуванні іншими антипсихотиками, збільшення маси тіла, непритомність, злоякісний нейролептичний синдром, лейкопенія, нейтропенія та периферичний набряк асоціювалися з прийомом кветіапіну.
Частота виникнення небажаних явищ при лікуванні кветіапіном наведена нижче за такою класифікацією: дуже часті (> 1/10), часті (> 1/100, < 1/10), нечасті (> 1/1000, <1/100), рідкісні (> 1/10000, <1/1000) та подинокі (< 1/10000).


Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Часті : лейкопенія1

Нечасті: еозинофілія

Невідомої частоти: нейтропенія1

Порушення з боку імунної системи

Нечасті: гіперчутливість

Дуже рідко: анафілактичні реакції6

Порушення метаболізму та трофіки

Рідкісні: цукровий діабет 1, 5, 6

Порушення з боку нервової системи

Дуже часті : запаморочення 4, сонливість2, головний біль

Часті: непритомність4

екстрапірамідні симптоми

Нечасті: епілепсія1 , синдром неспокійних ніг, дизартрія

Рідкісні: судоми1

Поодинокі: тардитивна дискінезія6

Серцеві порушення

Часті: тахікардія4 , порушення серцевого ритму

Порушення з боку органу зору

Часті: нечіткість зору

Судинні порушення

Часті: ортостатична гіпотензія4

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення

Часті: риніт

Шлунково-кишкові порушення

Дуже часті: сухість у роті

Часті: запор, диспепсія

Нечасті: дифагія8

Гепатобіліарні порушення

Рідкісні: жовтяниця6

Поодинокі: гепатит6

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини

Поодинокі: ангіоневротичний набряк6, синдром Стівенса-Джонсона6

Порушення з боку репродуктивної системи та грудей

Рідкісні: пріапізм

Загальні порушення та стани у місці введення

Дуже часто: симптоми відміни препарату1,10

Часто: легка астенія, периферичний набряк

Рідко: злоякісний нейролептичний синдром1

Зміни лабораторних показників

Дуже часті: підвищення рівня тригліцеридів у сироватці крові11

підвищення рівнів загального холестерину (переважно холестерину ЛПНЩ)12

Часті: збільшення маси тіла9, підвищення рівнів сироваткових трансаміназ (АЛТ, AСТ)3, зниження числа нейтрофілів7, підвищення глюкози крові до гіперглікемічних рівнів7

Нечасто: підвищення рівнів гамма-ГТ3




  • Див. розділ “Особливості застосування”.

  • Може виникати сонливість, зазвичай у перші два тижні лікування, що, як правило, зникає при подальшому застосуванні кветіапіну.

  • У деяких пацієнтів на тлі застосування кветіапіну спостерігалося асимптоматичне підвищення рівнів трансаміназ сироватки (АЛТ, АСТ) або гамма-ГТ. Показники зазвичай поверталися до норми при подальшому застосуванні кветіапіну.

  • Як і інші антипсихотичні засоби, що мають властивості альфа-1-адреноблокаторів, кветіапін здатний викликати ортостатичну гіпотензію, що супроводжується запамороченням, тахікардією та в деяких випадках - синкопе, особливо на початку титрування дози (див. розділ “Особливості застосування” ).

  • В поодиноких випадках відмічалося загострення вже наявного діабету.

  • Обчислення частоти цих ПР проводилося лише за даними постмаркетингового спостереження для Сероквелю швидкого вивільнення.

  • Щонайменше один раз рівні глюкози натще становили 126 мг/дл (7,0 ммоль/л) або не натще 200 мг/дл (11,1 ммоль/л).

  • Збільшення частоти виникнення дисфагії на тлі кветіапіну порівняно з плацебо спостерігалося лише у клінічних дослідженнях біполярної депресії.

  • Відбувається переважно в перші тижні лікування.

  • Найчастіше у гострих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях монотерапії із вивчення симптомів відміни спостерігалися такі симптоми відміни: безсоння, нудота, головний біль, діарея, блювання, запаморочення та дратівливість. Частота цих реакцій значно зменшувалася через 1 тиждень після припинення лікування.

  • Рівень тригліцеридів ≥200 мг/дл (≥2,258 ммоль/л) (пацієнти ≥ 18 років) або ≥150 мг/дл (≥ 1,694 ммоль/л) (пацієнти <18 років) щонайменше один раз.

  • Рівень холестерину ≥240 мг/дл (≥6,2064 ммоль/л) (пацієнти ≥ 18 років) або ≥200 мг/дл (≥ 5,172 ммоль/л) (пацієнти <18 років) щонайменше один раз.

  • Див. текст далі.

При застосуванні нейролептиків дуже рідко повідомлялося про випадки подовження інтервалу QT, вентрикулярної аритмії, раптової смерті, зупинки серця та поліморфної шлуночкової тахікардії, і такі ефекти вважаються властивими для класу.
У короткотривалих, з трьома напрямами лікування, плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях препарату Сероквель XR при лікуванні шизофренії, загальна частота виникнення екстрапірамідних побічних явищ становила 7,5% для Сероквелю XR, 7,7% для Сероквелю, таблеток, вкритих оболонкою, та 4,7% для плацебо без доказів залежності від дози. Частота виникнення окремих екстрапірамідних побічних явищ (наприклад, акатизія, екстрапірамідні порушення, тремор, дискінезія, дистонія, збудженість та ригідність м’язів) була зазвичай низькою та не перевищувала 3% у будь-якій із груп лікування.
У дослідженні з профілактики рецидиву, в якому пацієнтів із шизофренією лікували препаратом Сероквель XR протягом 16 тижнів, а потім рандомізували до групи Сероквель XR або плацебо, частота виникнення екстрапірамідних побічних явищ у групі Сероквель XR не відрізнялася від групи плацебо (1,1% Сероквель XR; 1,0% плацебо).
У короткотривалих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях препарату Сероквель, таблетки з негайним вивільненням діючої речовини, який застосовували для лікування біполярної манії, сукупна частота виникнення екстрапірамідних явищ не відрізнялася від плацебо.
Лікування кветіапіном асоціювалося з незначним дозозалежним зниженням рівнів тиреоїдного гормону, особливо загального Т4 та вільного Т4. Зниження загального та вільного Т4 було максимальним протягом перших двох-чотирьох тижнів лікування препаратом Сероквель без подальшого зниження при довготривалому лікуванні. Майже в усіх випадках припинення лікування препаратом Сероквель асоціювалося з відновленням рівнів загального та вільного Т4 незалежно від тривалості лікування. Менші зниження рівнів загального Т3 та оборотного Т3 спостерігалися лише при вищих дозах. Рівні тироксинзв’язуючого глобуліну (TBG) залишалися незмінними та, загалом, відповідні підвищення тиреотропного гормону (TSH) не спостерігалися, вказуючи на те, що кветіапін не спричиняє клінічно значущий гіпотиреоз.

Діти віком від 10 років


У дітей можуть виникати ті самі вищезазначені ПР, що і в дорослих. У таблиці наведені ПР, що частіше спостерігаються у дітей старше 10 років ніж у дорослих, та ПР, не помічені у дорослій групі пацієнтів.


Небажані явища класифіковані за частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100, рідко (≥1/10 000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000).

Порушення харчування та обміну речовин

Дуже часто:

Підвищений апетит

Лабораторні аналізи

Дуже часто:

Підвищення рівня пролактину1, підвищення артеріального тиску2, збільшення маси тіла3

Порушення з боку нервової системи

Дуже часто:

Екстрапірамідні симптоми3




  1. Рівні пролактину у будь-який час (пацієнти <18 років): > 20 мкг/л (> 869,56 пмоль/л) у хлопців; > 26 мкг/л (> 1130,428 пмоль/л) - у дівчат. Менше ніж у 1% пацієнтів рівень пролактину становив >100 мкг/л.

  2. Базуючись на зміщенні клінічно значущих порогових значень (перенесених із критеріїв Національного інституту охорони здоров’я) або збільшення систолічного тиску на >20 мм. рт. ст. або діастолічного на >10 мм. рт. ст. в будь-який час у двох плацебо-контрольованих дослідженнях безпосередніх ефектів препарату (3-6 тижнів) у дітей.

  3. Див. текст нижче.


Збільшення маси тіла у дітей старше 10 років

У короткострокових клінічних дослідженнях у дітей старше 10 років середнє збільшення маси тіла в групі Сероквелю становило 2 кг, 17% пацієнтів набрали ≥7% маси тіла. Після 26 тижнів лікування середнє збільшення маси тіла у групі Сероквелю становило 4,4 кг, і 45% пацієнтів набрали ≥7% маси тіла, без поправки на нормальний ріст. Для поправки на нормальний ріст протягом 26 тижнів, як показник клінічно значущої зміни було взято збільшення стандартного відхилення індексу маси тіла щонайменше на 0,5 порівняно із вихідним значенням; наприкінці 26-тижневого періоду 18,3% пацієнтів групи Сероквелю відповідали цьому критерію.
Екстрапірамідні симптоми у дітей старше 10 років

У короткостроковому, плацебо-контрольованому дослідженні монотерапії у дітей 13 років та старше із шизофренією сукупна частота екстрапірамідних симптомів становила 12,9% у групі Сероквелю та 5,3% у групі плацебо, хоча частота окремих небажаних явищ (наприклад, акатизії, тремору, екстрапірамідного розладу, гіпокінезії, неспокою, психомоторної гіперактивності, м’язової ригідності, дискінезії) загалом була низькою та не перевищувала 4,1% в жодній із груп. В короткостроковому, плацебо-контрольованому дослідженні монотерапії у дітей старше 10 років із біполярною манією сукупна частота екстрапірамідних симптомів становила 3,6% у групі Сероквелю та 1,1% - у групі плацебо.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека та ефективність застосування кветіапіну для лікування вагітних жінок не встановлені. Дотепер немає доказів шкідливості, отриманих у дослідженнях на тваринах, можливий вплив на органи зору плода не вивчався. Тому під час вагітності Сероквель XR слід призначати тільки тоді коли очікувана користь виправдовує потенційний ризик. У новонароджених, матері яких приймали кветіапін під час вагітності, спостерігалися симптоми відміни препарату.

Ступінь виділення кветіапіну в жіноче молоко невідомий. Тому жінкам необхідно рекомендувати припинити годування груддю немовлят під час прийому Сероквелю XR.
Діти. Сероквель XR не показаний для застосування дітям. Дані плацебо-контрольованих досліджень Сероквелю наведені у розділах “Особливості застосування”, “Побічні реакції”.


следующая страница >>