Сучасний етап дослідження самостійності студентів у навчальній діяльності характеризується, з одного боку, інтенсивним застосуванням - gozda.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Сучасний етап дослідження самостійності студентів у навчальній діяльності характеризується - страница №1/1

М.І.Півень, доц., канд. пед. наук

Кіровоградський національний технічний університет
Контент – аналіз як спосіб дослідження самостійності студентів у навчальній діяльності

Сучасний етап дослідження самостійності студентів у навчальній діяльності характеризується, з одного боку, інтенсивним застосуванням різноманітних методик, з другого – поширенням досліджень на основі контент–аналізу.


Контент–аналіз (content analysis) являється змістовним аналізом тексту і мовної продукції особи. Сутність цього методу полягає в систематичній і надійній фіксації певних одиниць змісту навчальної діяльності студентів, а також у квантифікації отриманих показників шляхом підрахунку частоти появи визначених елементів або кодифікованих ознак. Метод часто застосовують у наукових дослідженнях, що вивчають механізми активізації студента як суб’єкта навчальної діяльності. Як правило його використовують з метою вивчення таких психологічних феноменів, які важко дослідити звичайними педагогічними методиками. Це обумовлено не тільки тим, що людська мова є основним носієм інформації про внутрішній стан особистості, але також і особливостями техніки контент–аналізу.

Щодо прояву суб’єктності студентів у навчальній діяльності, то як відомо, її основу складають різного рівня усвідомлення освітніх наукових понять, узагальнень, моделей навчальної ситуації, процесів, прийомів і технологій, які вступають у взаємозв’язок з різними структурами свідомості особистості. У результаті цього народжується письмовий текст, аналіз якого актуалізує образно-смисловий тезаурус ___________

Орієнтовна кількість слів у текстах для читання вголос >>
АТЕСТАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА >>
Харківський нацiональний університет радіоелектроніки Факультет комп’ютерних наук Кафедра програмного забезпечення ЕОМ АТЕСТАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА пояснювальна записка ГЮІК 8080403.0XX.ПЗ (Код студента) ______Дослідження методів автоматизованого аналізу резюме програмістів______ (Тема роботи) ____________ _ ______________________ Студент гр. ПЗАСм-06-1 ___________ Кондуфоров О.Є. Керівник роботи ___________ проф. Бондарєв В.М. Допускається до захисту Зав. кафедри, проф. ___________ Дудар З.В. Харків, 2007 р. Харківський національний університет радіоелектроніки Факультет комп’ютерних наук. Кафедра програмного забезпечення ЕОМ Спеціальність Програмне забезпечення автоматизованих систем ЗАТВЕРДЖУЮ: “____”________20__р __________ Зав. кафедри проф. З. В.Дудар ЗАВДАННЯ НА АТЕСТАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА СТУДЕНТОВІ Кондуфорову Олександру Євгенійовичу Тема проекту (роботи) “Дослідження методів автоматизованого аналізу резюме програмістів” затверджена наказом по інституту комп’ютерних наук № 421 cт __ від ________ р. Термін здачі студентом закінченої роботи _______ 2007 р. Вихідні дані до проекту (роботи): Завдання до дипломного проекту: дослідити методи текстового аналізу для проведення автоматичного аналізу резюме програмістів, реалізувати програмний додаток для проведення такого аналізу. Зміст пояснювальної записки Вступ, Аналіз предметної області та постановка задачі, Опис алгоритму та моделі, Опис програмної реалізації, Аналіз результатів досліджень, Виводи. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) Схеми алгоритмів, схеми варіантів використання, схема бази даних, екранні форми розробленого програмного продукту, слайди презентації Консультанти з проекту (роботи) із зазначенням розділів проекту, що їх стосуються Розділ Консультант Підпис, дата Завдання видав

Мета та завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності» >>
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про проведення Всеукраїнських олімпіад» та наказу по Національному технічному університету «ХПІ кафедра «Охорона праці та навко­лишнього середовища* у 2005, 2006 і 2007 роках організовувала та проводила другий етап Всеукраїнської студентської олімпіади «Безпека життя й діяльності людини». (Кількість учасників олімпіади та їхній розподіл за ВНЗ показано на рис. 1, 2.) Другий етап олімпіади починався з теоретичних завдань, комп­лект яких отримав кожен студент. Завдання першого туру охоплю­вали основні розділи програми з безпеки життєдіяльності (БЖД). Студентам запропонували теоретичні питання з напрямків, що пе­редбачені програмою з дисципліни «Безпека життєдіяльності», за­твердженої Науково-методичною радою Міністерства освіти і науки України у 2002 р. До теоретичного туру олімпіади було включено пи­тання з медико-біологічної безпеки, психо-соціальних аспектів жит­тєдіяльності людини, визначення рівня ризику травмування тощо. Завдання теоретичного туру олімпіади містили питання щодо: історії виникнення проблем із напряму безпеки життєдіяльності людини (БЖДЛ); етапів розробки проблем БЖДЛ; правових, нормативних та організаційних основ БЖДЛ; умов та причинно-наслідкового зв'язку подій, що призвели до травми або загибелі людини; таксономії небезпек; ризику як фактора потенційної небезпеки; індивідуального та соціального ризиків; концепції соціального приємного рівня ризику; життя та здоров'я людини в умовах існуючого в країні рівня без- надійності функціонування системи «людина — машина»; характеристик аналізаторів людини; психічних характеристик особистості; фізіологічних потреб людини; основ раціонального харчування; факторів, які обумовлюють спроможність людини протистояти небезпеці; дії наркотичних речовин; —соціально-психологічних складових діяльності людини; —емоційних аспектів життєдіяльності; використання елементів теорії інформації; екологічної безпеки життя; радіаційної безпеки. Рис. 1. Кількість вищих навчальних закладів та учасників, які брали участь у розв'язанні конкурсних завдань на олімпіадах 2005—2007 pp.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ >>
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних робіт по дисципліні “Водопостачання, водовідвід і поліпшення якості води” для студентів напряму 6.040106 - екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол № 1 від 30.01.2012 Дніпропетровськ НМетАУ 2012 УДК 628.1 Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт по дисципліні “Водопостачання, водовідвід і поліпшення якості води” для студентів напряму 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування/ Укл.: В.П.Бобилєв, А.Г.Мєшкова, С.В. Кравцов. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2012. – 27с. Викладено мету та завдання лабораторних робіт, зміст, перелік контрольних запитань, для підсумкового контролю, критерії оцінки знань студента. Призначена для студентів напряму 6.040106–екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування. Укладачі: В.П.Бобилєв, канд. техн. наук, проф. А.Г.Мєшкова, ст. викл. С.В. Кравцов, асист. Відповідальний за випуск В.А.Доморацький, канд.техн.наук, доц. Рецензент М.П.Сухий, канд.техн.наук, проф. (УДХТУ) Підписано до друку 18.06.2012. Формат 60×84 1/16. Папір друк. Друк плоский. Облік.-вид. арк.1,58. Умов. друк. арк.1,56.Тираж 20 пр. Замовлення № 80. Національна металургійна академія України 49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4 _______________________________________ Редакційно-видавничий відділ НМетАУ ЗМІСТ Лабораторна робота №1. Вивчення виміру кількості відкладень в зворотних системах водопостачання на кварцевому піску й скляних трубках……………………………..…....5 Лабораторна робота №2. Визначення швидкості корозії й швидкості утворення відкладень в системах зворотнього водопостачання гравіметричним методом…………………………....11 Лабораторна робота №3. Визначення швидкості росту та складу біообрастань в системах зворотнього водопостачання.….17 Лабораторна робота №4. Кількісні дослідження біообрастань у системах водопостачання промислових підприємств………………..21 Лабораторна робота № 5. Мікроскопічний аналіз обростань у теплообмінній апаратурі. Визначення кількості мертвих і живих клітин…………………………………………………………………....24 ВСТУП

Додаток 5 УКРАЇНСЬКА МОВА в школах з навчанням мовами національних меншин Основною ціллю навчання української мови як державної у школах зазначеного типу є формування умінь спілкуватися в усній і писемній формах, що передбачає засвоєння певного кола знань з мови й мовних умінь і навичок (фонетичних, лексичних, граматичних). Виходячи з цього, об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень є: усі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо); мовні уміння і навички (уміння побудувати словосполучення, змінивши закінчення, утворити споріднені, дібрати синоніми тощо); графічні1, орфографічні й пунктуаційні уміння і навички; читацькі уміння та етнокультурознавчі знання. Перевірка й оцінювання навичок мовленнєвої діяльності І. Аудіювання (слухання і говоріння прочитаного) Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного-двох прослуховувань (у 1–2 класах) й одного — у 3–4 класах. У 1 класі перевіряється розуміння фактичного змісту (про кого, що розповідається, що саме). У 2–4 класах, крім фактичного змісту, перевіряється розуміння: основної думки; причинно-наслідкових зв'язків; виражально-зображувальних засобів тексту (починаючи з 3 класу). Матеріалом для контрольної перевірки сформованості аудіативних умінь є зв'язний текст (невелика за розміром казка або уривок, оповідання, сюжетний вірш). За результатами перевірки визначаються бали та рівні аудіювання. Подані норми для 1 класу є орієнтовними. Обсяги текстів для аудіювання та часу їх звучання Клас Кількість слів Час звучання (у хвилинах) 1 80-100 (70-80)2 1-1,2 2 120-160 (100-120) 1,5-2 3 180-240 (140-180) 2-2,5

© М.І.Півень, 2010

особистості та дає можливості для емпіричного дослідження самостійності студента в навчальної діяльності.

У нашому дослідження за допомогою конвент–аналізу вербального значення слів – символів нами було визначено ступінь прояву самостійності, розвитку мотиваційних і рефлексивних механізмів у студентів першого і третього курсів КНТУ в процесі вивчення дисципліни «Психологія і педагогіка».

У якості стимулюючого матеріалу були використані характерні слова-стимули, які актуалізують готовність студента до прояву специфічних суб’єктних функцій у професійно-особистісному зростанні. Ці слова-стимули необхідно було включити у творчу роботу, яку виконували студенти протягом 80 хвилин. Тема цієї творчої роботи була єдиною для всіх учасників експерименту. Одержані результати підлягали обробці за допомогою контент-аналізу. Об’єктом аналізу виступали зміст творчої роботи та її смислове значення. Предметом аналізу є особливості сприймання і ставлення студентів до активізації власної самостійності у навчальній діяльності через слова-стимули.

Одиниці аналізу: виявлення частоти згадування цих слів по відношенню до інших категорій і площини тексту творчої роботи. Розглядались такі показники: загальна кількість слів у творчій роботі, загальна кількість слів-стимулів на сторінці, їх кількість у реченні, абзаці; число автокорекцій, виправлень, закреслювань.

Критеріями оцінювання виступали специфічні деталі узагальнених ознак:

- усвідомленість і відкритість своїх переживань щодо результатів власних зусиль у навчальній діяльності;

- усвідомленість студентом своєї особистісної сутності як активного діяча-суб’єкта навчальної діяльності, здатного до прояву самостійності у процесі навчання;

- ціннісні орієнтації, які відображають у студентів наявність усвідомленої, конкретної мети і завдань, а також визначають процеси суб’єктивування елементів навчальної діяльності, що разом гарантують стійкість спрямованості особистості на практичну участь та її перспективу у прояві самостійності у навчальній діяльності;

- автономність, як однієї із провідних рис суб’єктності студента у навчальній діяльності;

- саморозуміння і самопізнання себе, як людини наділеної суб’єктними функціями і здатної до перетворювальної навчальної діяльності;

- аутосимпатія, як показник позитивної «Я–концепції», що служить суб’єкту джерелом стійкої самооцінки у навчальній діяльності;

- рефлексивність – властивість, що характеризує студента як людину розсудливу, яка спирається у своїх міркуваннях на власну логіку і свідомість;

- освіченість у питаннях професійного і особистісного зростання, відносна теоретична озброєність у змістовних і процесуальних аспектах навчальної діяльності;

- самоконтроль як показник забезпечення можливості особи більше контролювати зовнішні події, чим бути активним їх учасником;

- залежність від заохочень, думок і оцінок оточуючих.

Для більш глибокого розуміння структури системи відносин студентів до навчальної діяльності ми використали факторний аналіз. Аналіз цих результатів, показав можливий взаємозв’язок п’яти відносно стійких узагальнюючих категорій системи відносин студентів до навчальної діяльності, які були найбільш уживані у текстах творчих робіт: «самостійність», «саморегуляція», «саморозвиток», «організація», «освіченість». Певне поєднання цих категорій складало основу побудови актуалізованих образів самостійності студентів у навчальній діяльності. Механізмами актуалізації виступали особистісна система мотивів і дія процесу суб’єктивування студентами елементів навчальної діяльності. Цілісна структура системи відносин студентів до навчальної діяльності представлена двома значними факторами.

У перший фактор увійшли показники пошуку студентами особистісних смислів у навчальній діяльності, у виявленні її ціннісно-смислової сторони, які представлені в категоріях «самостійність», «саморегуляція», «саморозвиток». Ці категорії відображають ставлення студентів до навчальної діяльності як до суб’єктно розвиваючого освітнього простору, де саморозвиток особистості здійснюється через актуалізацію ціннісно-смислової складової навчальної діяльності та прояву готовності до практичної реалізації самостійності у навчанні.



У другий фактор увійшли показники, які відображають когнітивну спрямованість особистості, раціональні способи вирішення завдань навчальної діяльності. Вони складають основу категорій «організація» та «освіченість». Ці категорії виражають когнітивно-пізнавальну складову навчальної діяльності, де студент як особистість формується переважно у когнітивній сфері, намагаючись забезпечити себе стійкими можливостями до більшого контролю ситуацій, пов’язаних із здобуттям знань. Актуалізація цих категорій виявлялась через найбільшу вживаність у текстах і в збільшенні її частки у порівнянні з іншими категоріями, що були використані в завданні. Так, творчі роботи студентів, у яких переважали категорії «самостійність», «саморегуляція», «саморозвиток» презентували потенційні можливості особистості до прояву самостійності у навчальній діяльності, а в тих студентів, у творчих роботах яких переважали категорії «організація» та «освіченість» засвідчували про домінування тенденцій щодо самостійності переважно у когнітивно-пізнавальній діяльності.

Тож, можна говорити про дві тенденції у саморозвитку студента у навчальній діяльності: перша – розвиток студента як суб’єкта навчальної діяльності з домінуванням проявів до самостійності на основі ціннісних орієнтацій, суб’єктивування елементів навчальної діяльності і рефлексії; друга - розвиток самостійності студента на основі забезпечення себе стійкими можливостями до більшого контролю над ситуацією, пов’язаною із здобуттям знань.